Будівництво корівника - збірка рекомендацій

Існує кілька особливостей у конструкції стійл, які можуть впливати на стан тварин. В ідеалі стійла повинні дозволяти тваринам лягати та відпочивати без прямого контакту з їх частинами (дотиків або тертя про них).

Правильна глибина стійл збереже підстилку в чистоті та зменшить ризик травмування тварин. Занадто короткі для корів стійла або роздільники, що мають задні опори, можуть бути причиною подряпин і потертостей на суглобах. Достатня глибина та чиста підстилка у стійлах створюють комфорт та запобігають пухлинам у колінах та хворобам суглобів.

Стойли для тварин повинні бути досить широкими, щоб тварини могли комфортно лежати, але й досить вузькими для того, щоб не давати їм крутитися довкола себе. Також стійла повинні відповідати природним звичкам тварин під час вставання. Грудні обмежувачі які забезпечують простір коли корова нахиляється вперед опускаючись на коліна для того, щоб лягти на підстилку допомагають тваринам лягати без незручного для них повертання шиї, задніх та передніх ніг. Корови не повинні торкатися деталей стійл таким чином, що це може спричинити травми. Це особливо важливо, коли корова лягає, тому що ми не можемо контролювати її рухи в цей момент.

Неправильне планування та обслуговування стійл можуть призвести до їх поганої заповнюваності, підстилка буде мокрою та брудною, збільшиться ймовірність хвороб вимені та кульгавості, а також ймовірність травмування тварин.

Кількість стійл

Стандарти Red Tractor і FAWC вимагають, щоб при стійловому утриманні тварин було як мінімум одне стійло на одну тварину.

Якщо це правило не дотримується, то зменшується час лежання корів, між коровами зростає рівень агресії, відбувається збільшення кульгавості та маститів. EFSA радить мати стільки стійл, скільки корів знаходиться у скотарі. Дуже важливо, щоб усі стійла використовувалися тваринами. Якщо якісь стійла менш привабливі або не використовуються, необхідно мати більше одного стійла на одну корову. Звіт, опублікований у США, зазначає, що при кожному збільшенні поголів'я на 10% понад 80% зайнятості стійл призводить до зниження надоїв на 0.73 кг на день на одну корову.

Надлишок тварин (корів більше ніж стійл для них) може стати причиною:

1. Додаткового забруднення копит та підстилки. Одна додаткова корова щодня може виробляти до 60 літрів гною. Цей гній, що додатково з'явився, розноситься по всій площі підлог, забруднюючи копита тварин. Потім він переноситься на підстилку у стійлах та забруднює її.
2. Оскільки скорочується кількість вільних стійл – зменшується час для лежання всього стада.
3. Оскільки коровам доводиться більше стояти, збільшується кульгавість та хвороби копит, що є прямим наслідком нестачі вільних стійл.

Коли стійла розраховуються та встановлюються в корівнику, необхідно враховувати площу кормового столу та кількість напувалок доступних для кожної корови. Це робиться на підставі даних про наявне поголів'я. Збільшення кількості тварин більше певного порогу негативно вплине на поглинаючу здатність підстилки та споживання води.

Тварини, що знаходяться нижче в соціальній ієрархії стада, проводять від 10 до 45% їхнього денного часу стоячи в проходах. Внаслідок цього у підлеглих тварин більше хворіють на копита. Додавання додаткових місць для корів дасть можливість таким коровам лягати, не побоюючись агресивних реакцій старших у групі тварин.
Інші дослідження показують, що не всі стійла виявляються зайнятими однаково, тому що одні з них подобаються більше, ніж інші. Це також є результатом субординації корів, що виробляється за довгі періоди часу.

Істотним також є обговорення того, як розташовані стійла всередині корівника і як це впливає на їхню зайнятість.
Канадський досвід показує, що стійла розташовані ближче до кормового проходу зайняті 68% денного часу, порівняно з якими стійла, що знаходяться на відстані від корму, зайняті 48%. На додачу до цього стійла на кінцях рядів бувають зайняті на 25% менше від тих, що розташовані в центрі.

Причиною цього може бути те, що коровам доводиться ходити далі до корму або вони зустрічають певні фізичні перешкоди (наприклад, вузькі проходи) або соціальні обмеження (наприклад, домінуючих тварин) на шляху до віддалених стійлів.
Практикум, що проводився в Кембриджі в 1990 році виявив, що рух і відпочинок підлеглих тварин залежить від місцезнаходження домінуючих тварин.

Кількість стійл має бути на 5% більше, ніж кількість тварин (наприклад, група зі 100 корів повинна мати доступ до 105 стійлів)

Кількість рядів зі стійлами

Коли обговорюється система стійлового утримання з центральним кормовим проходом, розглядають як дворядний (два ряди стійл мають доступ до однієї зі сторін з кормом) або трирядний (три ряди стійл мають доступ до однієї зі сторін з кормом) варіанти.

Трирядна система стійлового утримання

Як правило, трирядна система має на 25% меншу ширину проходів порівняно з дворядною.

Слід зазначити, що у трирядній системі зменшується індивідуальна площа відпочинку тварини. Хоча, згідно з різними стандартами, площі для відпочинку буде цілком достатньо, на пильну увагу заслуговуватимуть поведінка тварин, факти агресії та поїдання кормів.

Дворядні стійла

Кожна тварина виробляє приблизно однакову кількість гною за 24-годинний проміжок. Дворядна система має на 20% більшу площу порівняно з трирядною. Це означає, що гній, що утворюється, буде розподілений по більшій площі. Це, своєю чергою, зменшить глибину накопичених нечистот.

Однією з найважливіших вимог будь-якої протимаститної програми є необхідність тримати корів, що стоять на чистому бетоні, протягом 30 хвилин після доїння. Це достатньо часу для того, щоб закрилися соскові канали вимені. Хоча цього можна досягти і в трирядній системі, для того щоб виключити доступ тварин до стійл зони годування, що знаходяться з боку зони, там доводиться використовувати електричні огорожі або пересувні обмежувачі. У дворядній системі, в якій використовується годування по периметру та здвоєні стійла «голова-до-голови» (Малюнок 5) також можуть виникати труднощі з лежанням корів у стійлах відразу після доїння.

Ширина та розташування проходів

Зазвичай, основними типами проходів, що зустрічаються в корівниках, є кормовий прохід, проходи між стійлами та перехрестя. Проходи всередині корівника полегшують пересування тварин, дозволяють їм відпочивати та демонструвати соціальні відносини. Також проходи необхідні для збирання гною. Всі проходи повинні проектуватися так щоб не залишалося глухих кутів, в яких домінуючі корови можуть проявляти агресію по відношенню до підлеглих тварин.

Схеми Red Tractor вимагають передбачати достатню для відпочинку площу не менше ніж 120% від площі для лежання в стійлах. Для того, щоб отримати ці цифри всередині приміщень для їжі/відпочинку, проходи повинні мати таку ширину:

1. Прохід між рядами стійл має бути щонайменше 3.0 м, а в ідеалі 3.6 м шириною.
2. Перехрестя (перехідні проходи) без напувалок з водою повинні бути 2.4 м шириною.
3. Перехрестя (перехідні проходи) з напувалками повинні бути 3.6 м шириною.
4. Кормовий прохід у трирядній системі, де один із рядів стійл розгорнутий обличчям до стіни (відгорнутий від корму), повинен бути не менше 5.2 м шириною.
5. Кормовий прохід у дворядній системі має бути шириною не менше 4.6 м.

Широкі проходи збільшують площу для відпочинку та можуть покращувати соціальні взаємини у стаді. У теплу пору року гній, розподілений за великою площею, висихає швидше, тому можуть виникати проблеми з його збиранням.
Кормовий прохід завширшки 5.2 м

Для того щоб виключити «мертві зони», глухий кут в кінці кожного ряду стійл повинні влаштовуватися перехрестя. Також проходи, що перетинаються, повинні бути приблизно через кожні 20 стійл залежно від розмірів і планування корівника. Рекомендується, щоб між проходами було не більше 25 стійл. Для того щоб ці проходи було легко чистити, їх необхідно робити такої ж висоти, як і клітини з підстилкою навколо нього.

Для того, щоб забезпечити безперервний потік тварин, проміжні перехідні проходи без напувалок повинні бути не менше 2.4 м шириною. Коли в таких проходах встановлюються напувалки, ширина має бути мінімум 3.6 м. Це дозволить коровам спокійно обходити тих тварин, які п'ють з напувалок.

Розміри стійл

Необхідні розміри стійл залежить від розміру корів. Найкраще зробити попередню оцінку на основі ваги тварин. Конструкція розділювачів може мати значення.

Вагу тіла тварин можна оцінити шляхом вимірювань обхвату грудей і довжини тіла по діагоналі.

Глибина стійл

Повна глибина стійл повинна забезпечувати простір для тіла тварини, її голови і включати запас для вставання тварин.

Стойли з відкритим фронтом (наприклад, розгорнуті до кормового проходу або стоять віч-на-віч) дозволяють коровам витягуватися за межі стійла під час вставання. Це відбувається за рахунок просовування голови у суміжне стійло або використання додаткового простору, що є у кормовому проході.

Закриті спереду стійла мають кілька варіантів обмежувачів, які дають корові висуватися за периметр. Часто це бувають крайні стійла, розташовані обличчям до стіни.

Для того щоб стати природним чином, корова воліє податися вперед. Якщо вона може так зробити, то, швидше за все, корова лежатиме у стійлі прямо. Корови, які відчувають нестачу простору через недостатню довжину стійла, постають навскоси. Дуже часто вони намагатимуться лягти у стійлі по діагоналі.

Якщо стійла із закритим фронтом будуть надто короткими, корова подаватиметься убік або вставатиме як собака чи кінь. Вибір роздільника стійл, який дозволить зробити такий рух убік, може бути корисним. Але в той же час це може стимулювати корів лягати по діагоналі. Коли корови лягають по діагоналі вони сильніше бруднять задню частину стійла і, відповідно, сильніше брудняться самі.

У ході спостережень у Канаді вивчалися методи, якими постають корови. Було встановлено, що коли тварини утримуються у стійлах глибиною 2.4 м із закритим фронтом, вони подаються вперед по діагоналі у 68% випадків. Коли передні обмежувачі забиралися, щоб корови могли вставати прямо, відсоток тварин, що вставали по діагоналі, зменшувався до 44%.

Під час опитування, проведеного у Великій Британії в 1995 році, дослідники зробили висновок про те, що Фрізам/Голштінам на пасовищах необхідний простір приблизно 2.4 м у довжину або 1.2 м у ширину. Вони припустили, що коровам також потрібно додаткові 0.6 м, щоб забезпечити вставання. Коли ці дані було зібрано, було помічено, що 87% всіх вивчених стійл були надто короткими. Однак розміри корів збільшуються в перехідний період, і такі розміри можуть виявитися недостатніми. У цьому напрямі потрібні додаткові дослідження та спостереження.

Якщо збільшується довжина стійла (підстилки), важливо, щоб також збільшилася і загальна довжина клітини. Необхідно забезпечити близько 0,35 м від задньої частини клітини до краю стійла. Якщо відстань буде більшою, корови можуть рухатися вздовж кінця стійла або намагатися розвернутися в ньому.

Все це дає підставу вважати, що довжина кожного стійла може бути певною мірою зменшена за рахунок того, що у корів буде загальний простір, куди вони будуть нахилятися. Розглянуті приклади показали, що це призводить до ефекту «маятника» у обох корів, за однією з них постає інша, що стоїть навпроти. Корови, які постають як собаки чи коні, також на 50% ширші чи вже.

Стойли одного розміру не підходять для всіх тварин і тому виникають компроміси, коли в технологічних групах є тварини з різними розмірами та соціальним статусом.

Ширина стійла

Дуже важливо, щоб стійла були досить широкими і дозволяли коровам легко лягати та підніматися. Якщо ширина стійла надмірна, корови прагнутимуть лягти навскіс або деякі маленькі тварини можуть лягати в стійлі навпаки. Все це може призвести до збільшення забруднення підстилки фекаліями. Головною причиною корів, що змушує, лягати під кутом у широких стійлах є їх недостатня довжина. Якщо з довжиною все гаразд – корови лягатимуть прямо.

Ширина стійл частково визначатиметься вибором роздільника для стійл. Якщо встановлений роздільник має задню опору, що несе, він повинен встановлюватися з чистим простором між роздільниками рівним 1.2 м.