Опис

Глауберова сіль є безбарвними, прозорими кристалами, що вивітрюються на повітрі або відволожуються, без запаху, гірко-солоного смаку, добре розчиняються у воді.

Випускається у вигляді великокристалічного порошку.

Зберігається в закупореній тарі.

Фармакологічні властивості

Натрію сульфат практично не всмоктується у кишечнику та утримує від всмоктування воду. Сульфат-іон реагує з різними катіонами, утворюючи неабсорбовані сполуки, що пояснює ефективність препарату при отруєннях солями важких металів, при надлишку міді та зниження рівня кальцію в кишечнику. У малих дозах, подразнюючи рецептори слизових оболонок шлунка та кишечника, посилює секрецію, перистальтику та моторику, покращує травлення. Розріджуючи слиз, діє протикатарально.

Проносна дія проявляється протягом усього кишечника. Вважається, що сульфат натрію є найбільш ефективним і безпечним проносним.

Глауберова сіль стимулює жовчоутворення та перистальтику жовчних каналів, прискорює виділення з жовчю продуктів обміну та токсинів.

При зовнішньому застосуванні гіпертонічні розчини сульфату натрію відтягують рідину з тканин, посилюючи відтік лімфи. Разом з лімфою та рановим ексудатом видаляються токсини, бактерії, відторгнений епітелій. Рани швидко очищаються і гояться.

Показання для використання

Глауберова сіль застосовується внутрішньо як проносне, жовчогінне, детоксикувальне і як антидот при отруєннях солями металів (особливо міді, барію, ртуті, свинцю та ін.).

Спосіб застосування та дози

Застосовують коням, великої рогатої худоби, дрібної рогатої худоби, свиням, собакам, кішкам, хутровим звірам, курям, гусям, качкам як проносний засіб при кольках, перегодовуванні, закупорки кишечника, отруєнні різними речовинами, метеоризмі, при деко. Як відволікаючий і зневоднюючий засіб при плевриті, перетоніті, набряках, водянках, ревматичному запаленні копит у коней (з невеликою кількістю води).

Глауберову сіль застосовують при отруєнні солями свинцю, барію, ртуті, а також іншими отрутами з метою зменшення їх всмоктування та прискорення виведення з кишківника. Призначають підвищення апетиту і поліпшення травлення, при катаральних запаленнях шлунка і кишечника; як жовчогінний засіб при захворюваннях печінки, для лікування жовчнокам'яної хвороби; при копростазах, хімостазах та звуженні кишечника. При гіпотонії та атонії передшлунків промивають рубець 1%-ним розчином.

Як проносний засіб глауберову сіль вводять з гумової пляшки або через зонд з великою кількістю води.

Для послаблюючої дії

коням - 100-250 г

великої рогатої худоби -150-400 г

вівцям, козам – 20-50 г

свиням -10-25 г

собакам – 5-10 г

котам – 5-10 г

хутровим звірам - 3-10 г

курям - 1-2 г

гусям, качкам - 5-8 р.

Для покращення травлення:

коням - 10-25 г

великої рогатої худоби – 10-40 г

вівцям, козам – 2-5 г

свиням - 1-3 г

собакам – 0,1-0,5 г

котам – 5-10 г

хутровим звірам - 0,1-0,5 г

курей - 0,1-0,15 г

гусям, качкам - 0,3-0,5 г.

Протипоказання

Не можна призначати глауберову сіль виснаженим, зневодненим тваринам.

З огляду на високо вміст іонів натрію слід призначати препарат з обережністю старим тваринам, а також тваринам із вираженою серцевою недостатністю.

Особливості застосування

При застосуванні глауберової солі як проносна тварина потрібна рясне пиття.

Так як сульфат натрію не всмоктується в кров і не накопичується в тканинах, м'ясо вбитих тварин придатне в їжу без обмеження.